Наша парафія

Українська Греко-Католицька Церква

 Храм Успення Пресвятої Богородиці

у м. Пустомити

 Історія парафії

 У писемних документах Пустомити згадуються в першій половині XV ст., хоча, здавалося б, що населення, яке примостилося обіч Угорського тракту, могли б пам’ятати про себе значно раніше.

 Відомості про парафію дійшли до нас із ще пізніших часів – лютого 1765 року. Парафіян нараховувало село 32 родини. Ще до 1798 року храм в Пустомитах був матірним до храму св. Симеона Стовпника в Лісневичах. 1873 року через село пройшла залізниця Львів-Стрий. Насип колії проліг буквально за крок від храму. о. Нарольський постійно скаржився, що під час проходження поїзда він не чує власного голосу, коли служить Св. Літургію. На голову звалилися й інша біда – води річки Бартатівки підмивали крутий берег, на якому знаходився цвинтар. За 1899 рік зібрали досить таки немалу суму - три тисячі золотих ринських. Деякі кошти надійшли від акції, придуманої парафіянами. Справа в тому, що було випущено поштову листівку з проханням до галичан спричинитись до будови храму в Пустомитах.

   Оскільки о. Іван Нарольський вже був немолодий, бо 1900 року йому виповнилося 75 років. Тому о. Івану на допомогу консисторія давала молодих священиків. У вересні 1899 року сотрудником (помічником) пароха став о. Володимир Стернюк, який до того трудився в сусідніх Милошовичах. Парафію в Пустомитах він очолив у жовтні 1900 року. Саме він і став промотором у справі будівництва храму. 

   Отець Володимир був з тих людей, які жили одним духм з громадою. Саме йому належить ініціатива відкриття в селі читальні «Просвіта», кооперативної крамниці. На його плечах трималось і шкільництво. Громадську роботу поєднував з душпастирською.

    З перших кроків свого побуту в Пустомитах о. В. Стернюк здобув високу повагу. До нього зверталися як у громадських, так і в шкільних справах.

    Новозбудований храм вирішили освятити в день Успення Пресвятої Богородиці, посвятити храм обіцяв митрополит Андрей Шептицький. Це й було зроблено при величезному здвизі вірних як місцевих, так і з навколишніх сіл. 

Ще 22 роки о. В. Стернюк був парохом у Пустомитах. Він помер 28 листопада 1930 року і похоронений на місцевому цвинтарі, ним же закладеному. Знаменний храм і тим, що саме тут хрестили сина о. Володимира, який згодом перейшовши Сибір, очолив катакомбну (підпільну) Українську Греко-Католицьку Церкву, про що можна дізнатись з таблиці, встановленої на храмі в честь 100-річчя від дня народження Митрополита Володимира.

З часу незалежності Української держави та виходу з підпілля місцева парафіяльна громада разом зі своїми священиками добудувала передню частину храму. За останні роки зроблено капітальний ремонт храму та впорядковано подвір’я. Храм Успення Пресвятої Богородиці вже сто років є осередком духовності для спільноти вірних.

Вимолюємо в Бога ласки розпочати нову сторінку, вступаючи в друге століття життя нашого храму, а з ним і розбудови спільноти у вірі, надії та любові (подав Богдан Закалик).

о. Юрій Чудяк, настоятель храму Успення Пресвятої Богородиці